Віддали данину пам’яті жертвам Другої світової війни
Сьогодні в Україні відзначається День скорботи і вшанування пам'яті жертв війни. Дата вибрана не просто так - 22 червня війська фашистської Німеччини без оголошення війни перейшли кордон Радянського Союзу і почали захоплювати території. Вранці 22 червня 1941 року відбулося бомбардування Києва.
День пам’яті засновано указом президента України № 1245/2000 від 17 листопада 2000 року, також Верховна рада запровадила всеукраїнську хвилину мовчання у цей день.
Працівники Середино-Будської міської ради, її структурних підрозділів, установ та підприємств сьогодні прийшли з квітами та корзинами к меморіальному комплексу «Братська могила радянських воїнів, партизанів, жертв фашизму та пам’ятник воїнам-землякам» в парку «Мирщина», щоб віддати данину пам’яті загиблим героям Другої світової війни.
Друга світова війна - найкривавіший глобальний конфлікт, у ході якого загинуло, за різними оцінками, від 50 до 85 мільйонів людей. Саме як страшну трагедію її пам’ятають і згадують в усьому світі. 22 червня 1941 року нацистська Німеччина атакувала радянські частини по всій лінії кордону від Балтійського до Чорного моря. Розпочалася німецько-радянська війна 1941-1945 років як складова, але основна частина Другої світової війни. Німецько-радянська війна тривала від 22 червня 1941 року до 8 травня 1945 року. ЇЇ бої стали одними з наймасштабніших у воєнній історії XX століття.
Для України Друга світова війна - національна трагедія, так як зазнала значних втрат внаслідок неї. Під час бойових дій та в полоні загинуло 3-4 млн військових і підпільників, понад 5 млн цивільних загинуло через окупаційний терор та голод в тилу, до 5 млн жителів були евакуйовані або примусово вивезені, значна частина з яких не повернулася. Загалом, безповоротні втрати України становили 8-10 млн осіб. Матеріальні збитки становили 285 млрд тогочасних рублів. Внаслідок бойових дій постраждало понад 700 міст та містечок, 28 тис. сіл. За кілька місяців бойових дій територія України була повністю завойована. Мільйони людей опинилися в окупації, взявши на себе тягар лихоліття, поки країна збиралася із силами, щоб дати відсіч ворогові. У зруйнованих війною селах, містах і містечках залишалися матері, дружини з малими дітьми, переважна більшість яких незабаром ставали вдовами, а діти - сиротами. На них чекали тяжкі випробування повоєнних років.
Ми пам’ятаємо тих, хто так і не повернувся з війни. Тих, хто першими взяли на себе страшний удар. І тих, чиї життя були покалічені та зруйновані у тій страшній війні.
Вічна пам'ять загиблим. Честь і слава живим героям!
