A A A K K K
для людей із порушенням зору
СЕРЕДИНО-БУДСЬКА МІСЬКА РАДА
Сумська область, Шосткинський район

9 листопада - День української писемності та мови

Дата: 09.11.2021 08:43
Кількість переглядів: 195

   День української писемності та мови – державне свято, яке щороку відзначають в Україні. Встановлене воно 9 листопада 1997 р. Указом Президента «Про День української писемності та мови» на підтримку «ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства».

   За православним календарем – це день вшанування пам’яті преподобного Нестора-літописця – письменника-агіографа, основоположника давньоруської історіографії, першого історика Київської Русі, мислителя, вченого, ченця Києво-Печерського монастиря. Дослідники вважають, що саме з преподобного Нестора-літописця і починається писемна українська мова.

    Чернецтво Нестор прийняв у 17-річному віці, пізніше висвячений в сан диякона. Він був книжником з широким історичним світоглядом і великим літературним хистом. Автор двох відомих творів – «Житіє Бориса і Гліба» та «Житіє Феодосія Печерського», складених у кінці ХІ ст. або на початку ХІІ століття.

   Усесвітню славу Нестору принесла справа усього його життя – участь у літописанні Київської Русі. Він переробив зведення Никона (1073) та Іоанна (1093), опрацював низку нових усних і письмових джерел, довів розповідь до 1113 року, надав їй літературної форми. Так на початку ХІІ ст. виникла перша редакція «Повісті минулих літ».

   Колись цього дня, 9 листопада, віддавали до школи дітей. Батьки зі школи йшли до церкви та ставили свічку перед образом преподобного, вірячи, що він допоможе дитині вивчитися. І, що головне, вчитися все життя багато, старанно і завжди. Адже «користь від цього є велика», бо «Хто вчиться змолоду – не зазнає на старість голоду».

    У День української писемності та мови, на Українському радіо традиційно відбувається радіодиктант національної єдності. Цю акцію започатковано з 2000 року. Відтоді щороку всі охочі можуть взяти участь у написанні радіодиктанту та не стільки з’ясувати, чи добре знають українську мову, як продемонструвати єдність з усіма, хто любить і шанує українське слово.

Цікаві факти про українську мову:

22 травня 2019 року Кабінет міністрів затвердив нову редакцію українського правопису. Цей документ був розроблений на фундаменті української правописної традиції з урахуванням новітніх мовних явищ, що набули поширення в різних сферах суспільного, наукового й культурного життя.

16 липня 2019 року в Україні набув чинності закон про мову, завданням якого є об’єднати Україну, гарантувати кожній людині право на отримання інформації і послуг українською мовою в усіх публічних сферах на всій території нашої держави.

Упродовж століть українська мова зазнавала суттєвих утисків і заборон з боку різних держав, залежно від того, під чиєю владою опинялася Україна. Нині українська мова має державний статус.

Сучасна українська мова налічує близько 256 тисяч слів і включена до списку мов, які успішно розвиваються.

Для запису української мови використовують адаптовану кирилицю («гражданка»).

Українська мова одна з найкрасивіших мов та визнана другою за мелодійністю мовою світу після італійської.

Двоїна – втрачена ознака української мови, про яку сьогодні мало хто знає. Наприклад, казали не «два слова», а «дві слові». Двоїну примусово вилучили у 1933 р. задля знищення рис української мови, які відрізняли її від російської.

В українській мові існує три форми майбутнього часу: проста, складна і складена.

У 1918-1920 рр. українська мова була офіційною мовою Кубанської Народної Республіки. Так, значно ширшими були межі поширення української мови раніше. Слід лише поглянути на мовну карту 1871 р., де солов’їна розлітається «Від Сяну до Дону».

За доведеними результатами дослідження вченого В. Кобилюха наша мова сформувалась ще Х-IV тис.р. до нашої ери. Тож походження багатьох слів слід шукати в санскриті, а не в російській, німецькій, турецькій, грецькій та інших мовах. Адже вони виникли значно пізніше за українську.

Надавати усім словам зменшувально-пестливу форму – це мабуть не тільки особливість мови, а й особливість нашого народу. Навіть державний гімн містить пестливі слова типу «сторонці». Та що там – навіть «воріженьки» у нас звучить надзвичайно лагідно.

Попри пестливе звернення до воріженьків, українці все ж сильний народ, який вміє за себе постояти. Про це свідчить словник синонімів, у якому найбільше синонімів, аж 45, має слово «бити».

Найбільша кількість слів в українській мові починається з літери «П». Найменш уживаною виявилась літера «Ф». У більшості випадків, слова які починаються з цієї літери, запозичені з інших мов. А ви ніколи не помічали, як старенькі люди вимовляють замість «Ф» – «ХВ»? (фіртка – хвіртка, фанера – хванера, Федір – Хведір).

В українській мові дві букви «г». Раніше, одна із них, яка позначається як «ґ», була вилучена з уживання, але в 90-ті роки знову увійшла в українську мову.

Назви всіх дитинчат тварин в українській мові відносяться до середнього роду.

Починаючи з ХVIII ст. і до ХІХ ст. в українській мові використовувалося до п’ятдесяти різних систем письма! Тому за кількістю орфографії українська мова перевершує навіть найскладнішу – монгольську.

В кінці XVI ст. – на початку ХІХ ст. в Україні використовувалася система письма під назвою «козацький скоропис», у якій начертання деяких букв відрізнялися від прийнятих у кирилиці.

Українська мова має напівофіційний статус в США (округ Кук штату Іллінойс). До округу входить Чикаго разом з передмістями. А українська мова була обрана як одна з найбільш вживаних мов у даній місцевості.

В українській мові й донині збереглися назви місяців з давньослов’янського календаря. В «Остромировому Євангелії» (XI ст.) та інших найдавніших пам'ятках писемності січню відповідала назва просинець (бо в цей час ставало світліше), лютому – перетынъ (бо це був сезон вирубки лісу), березню – сухыи (безводний; є версія, що в деяких місцях вже підсихала земля), квітню – березень, березозолъ (імена, пов'язані з березою, що починає цвісти), травню – травень (від «трава»), червню – изокъ (коник; запозичено зі ст.-болг.), липню – червень, серпень (від «серп», що вказує на час жнив), серпню – загравъ (від «заграва»), вересню – рюєнъ (можливо, від «ревіти», рев тварин), жовтню – листопадъ, листопаду-грудневі – грудень (від «груда», «грудка» – мерзлі горбки на дорозі), іноді – студень. Так само слід враховувати, що наведені давньоруські місяці є такими, ймовірно, тільки для певних земель.

Найдовше слово в українській мові – «дихлордифенілтрихлорметилметан». Назва хімікату для боротьби з шкідниками складається аж з 30 літер!

Івана Котляревського не дарма вважають основоположником нової української мови. Офіційно вважається, що саме після видання його «Енеїди», наша мова була прирівняна до літературної.

Значна кількість вживаних до сьогодні українських слів та мовних коренів прийшли до нас ще з часів трипільської культури, про що свідчать топографічні назви, народні пісні дохристиянських часів та значний слід у древньо-індійській мові – санскриті.

 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь