27 листопада вшановуємо пам’ять жертв голодоморів
Щороку в четверту суботу листопада Україна вшановує пам’ять жертв
Голодомору 1932–1933 років і масових штучних голодів 1921–1923 і 1946–1947 років.
У 2021 році День пам’яті жертв голодоморів припадає на 27 листопада.
Україна внаслідок геноциду 1932–1933 років, масових штучних голодів
1921–1923 та 1946–1947 років втратила мільйони людських життів. У 2006 році Законом України Голодомор 1932–1933 років був визнаний геноцидом
Українського народу. У 2010 році Апеляційний суд міста Києва назвав винних в організації Голодомору та кваліфікував Голодомор 1932–1933 років як акт геноциду частини української національної групи.
Нашим спільним обов'язком є гідно вшанувати вбитих голодом жертв голодоморів і передати пам’ять про трагедію наступним поколінням.
Кожен громадянин може взяти участь у акції «Запали свічку»,
засвітивши вогник у кожній домівці, виявивши свою скорботу
за жертвами і віри у те, що в майбутньому подібні трагедії не повторяться.
О 16.00 27 листопада не забудьте долучитися із громадою до
загальнонаціональної хвилини мовчання.
В історії Голодомору доля дітей – це психологічно найскладніша тема як
для дослідників, так і для пересічних громадян. Cтраждання та смерть дітей не залишають нікого байдужим.
Очевидно, що незміцнілому дитячому організму необхідна їжа, щоб рости
і розвиватися. Без адекватного харчування діти стають ще більш
сприйнятливими до хвороб. Брак поживних речовин призводить до незворотної шкоди для дитячого фізичного і розумового розвитку, а то й до смерті.
Голодуючи самі, батьки ставали безсилими свідками мук синів і дочок.
Намагаючись врятувати їх, дорослі йшли на різні кроки – приховували від
бригад-реквізиторів продукти, продавали й обмінювали цінні речі та одяг,
вивозили дітей у міста, просили родичів їх тимчасово прихистити. Аби хоч
чимось годувати родину, готували затирухи, коржі, маторженики та мамалигу – застосовували різні сурогати.
Проте голодне виснаження по різному впливало на психічний стан
батьків. Не всім вдавалося зберегти здатність виявляти жертовність і
відмовлятися від їжі на користь дітей, аби якомога довше підтримати їхнє життя.
Селяни обирали різні стратегії спасіння. Найчастіше намагалися дістатися
міст, де голод лютував не настільки сильно, бо робітники та службовці
отримували харчі за продовольчими картками. Там дітей залишали на вокзалах, у під’їздах житлових будинків, біля лікарень, дитсадків чи дитбудинків. До прикладу, за три тижні лютого 1933-го у Вінницькій області під сиротинцями знайшли 105 дітей. Очевидно, матері вбачали в цьому єдиний шлях порятунку.
Згідно із дослідженнями українських демографів, надсмертність дітей у
віці до 15-ти років складала 1,7 мільйона дітей або 43,5% від усіх жертв
Голодомору. Найпершими помирали немовлята. Так, малюків до одного року
померло 740 тисяч осіб (18,7% всіх жертв).
Голодомор винищив або завдав непоправних втрат цілому поколінню
українських дітей. У багатьох районах України у вересні 1933 року за шкільні парти не сіли близько двох третин учнів.
Матеріали Українського інституту національної пам’яті,
присвячені темі Голодомору 1932–1933 років
Інформуємо, що на офіційному сайті Інституту розміщено інформаційні та
візуальні матеріали, фотодокументальні виставки, книги-каталоги тематичних виставок, відеоматеріали, які можна знайти за посиланнями:
Відеоісторія «Голодомор. Чому злочин став можливим»:
https://www.youtube.com/watch?v=5F_VSHVyicw;
Візуальні матеріали «Голодомор 1932–1933 – геноцид Українського
Народу»: https://uinp.gov.ua/informaciynimaterialy/
vchytelyam/prezentaciyi/golodomor-1932-1933-genocyd-ukrayinskogonarodu;
Книга «Чорні дошки» України. Чернігівська область». Збірник документів
і матеріалів (видання Інституту дослідження Голодомору Національного
музею Голодомору-геноциду, видане за підтримки Українського інституту
національної пам'яті) https://uinp.gov.ua/elektronni-vydannya/chorni-doshkyukrayiny-
chernigivska-oblast-zbirnyk-dokumentiv-i-materialiv
Книга «Пам’ять роду»: https://uinp.gov.ua/elektronni-vydannya/pamyat-rodu
Книга Ірини Реви «По той бік себе»: https://uinp.gov.ua/elektronnivydannya/
iryna-reva-po-toy-bik-sebe;
Книга «Людяність у нелюдяний час» про доброчинців, які допомагали
вижити тим, хто голодував: https://uinp.gov.ua/elektronnivydannya/
lyudyanist-u-nelyudyanyy-chas-2-ge-vydannya;
Фотодокументальна виставка «Спротив геноциду»:
https://uinp.gov.ua/vystavkovi-proekty/fotodokumentalna-vystavka-sprotyvgenocydu-
do-81-h-rokovyn-golodomoru;
Відеоматеріали:
https://www.youtube.com/playlist?list=PLitKIb_cEyqcVOam2T9FC--
sUbpQTALtX;
https://www.youtube.com/playlist?list=PLitKIb_cEyqerCDPspfKWdyB7EfpW
Psg0;
https://mega.nz/?fbclid=IwAR0SnDAVD8TP7hGqZaxzzEeeNCa1O4wD4Hy
H3uNb-t5LgYVw6l7EHYMCnjk#F!oYMRDIKb!4tcOxwczaEXVy2gSurXWMw;
https://mega.nz/folder/I8QhCKwZ#MalDP1rq79VVw2VdZ551Vg;
https://mega.nz/folder/p8B0mDKL#_7iBIgUjhBL-U_l7Sv3V_w;
https://mega.nz/folder/IgQCwRqb#GSYzGmBoxt6bQNTsX1I9FQ;
https://mega.nz/folder/Y1JyVQ7J#DhMZr5sVEjzzEz9aL8NSPg
