A A A K K K
для людей із порушенням зору
СЕРЕДИНО-БУДСЬКА МІСЬКА РАДА
Сумська область, Шосткинський район

Тут люди до пісні і праці завзяті

Дата: 20.12.2021 12:54
Кількість переглядів: 106

 

 

 

 

 

 

 

 

 

   

 

Вже не один рік поспіль творчий клуб «Часопис» при підтримці голови Середино-Будської міської ради О. Г. Гена проводить літературні конкурси серед учнівської молоді. Теми завжди різні, але всі вони пов’язані з розвитком населених пунктів, в яких проживають діти. Цього разу подібний конкурс дещо відрізнявся від попередніх. А саме: якщо раніше у творчих роботах йшлося про те, що стосується тільки Середино-Буди, то тепер до участі в літконкурсі були залучені учні шкіл громади, яка зовсім недавно була у нас створена. Учасники мали розповісти не просто про своїх земляків, а про людей, які своєю творчістю, своєю працею роблять чи то місто, чи то село, де проживають, кращим, про людей, з котрих треба брати приклад, якими, на їх погляд, треба пишатись.
   Не здивуюсь, якщо у когось з читачів виникне питання, мовляв, для чого взагалі такі конкурси потрібні? Я думаю, що участь у подібних заходах не тільки сприяє патріотично-му вихованню молоді, а й насамперед допомагає дітям стати більш товариськими та впевненими у собі, підвищити самооцінку та розкрити свій творчий потенціал. До того ж це надає можливість їм розвивати уяву, образне мислення, інтуїцію, фантазію, ініціативність, цікавість, уміння застосовувати теорію на практиці. І треба сказати, що сьогорічний конкурс показав, що його учасники здебільшого підійшли до розкриття теми дуже відповідально. І поетичні, і прозові твори були досить обґрунтовані. Сподіваюсь, що уривки з них зацікавлять і вас.
   *…Я живу в невеликому містечку Середина-Буда. Поруч зі мною люди, яких я люблю, тут моя родина, мої друзі. Жодне свято нашого міста не обходиться без виступу народного аматорського ансамблю «Поліські зорі» комунального закладу «Середино-Будський центр культури і дозвілля». Цей колектив неодноразово підкорював своїм талантом серця не тільки мешканців нашого району, але й далеко за його межами. Їх мелодійний спів зачаровує всіх… (Марина Гаркавенко)
   *…Кожне місто славне своїми іменами, своїми мешканцями. Я вам дуже хочу розповісти про людину, якою я пишаюся, яка надихає мене на патріотичні почуття до рідного краю. Це моя прабабуся Олена Марківна. Вона народилась у селі Голубівка Середино-Будського району. Нажаль, моя прабабуся вже померла, але її розповіді залишилися в моїй пам’яті… (Олена Корнющенкова)
  *…Мій рідний край славиться талановитими та працьовитими людьми. Мої земляки співучі й веселі, мудрі і роботящі. Їхнє вміння працювати завжди схоже на творчість. Це люди, які запалили свою зірку в рідному краї, але тепер цією зіркою милується весь світ.
Мені б хотілося розповісти про талановиту поетесу і художницю Тетяну Гарг…(Софія Пономаренко)
   *…Мій рідний край славиться прекрасним творчим клубом «Часопис». У ньому зібрані дуже талановиті люди різних професій і віку: поети, композитори, солісти тощо. Здавалося б, звичайні люди. Але в суєті постійних турбот не перестають дивуватися красі рідної землі, бачити те, що для багатьох з нас стало звичним і непомітним… (Софія Ворона)
   *… Як до хорової, доладної пісні потрібен диригент, так і для ладу в селі необхідний умілий керівник. З дитинства мені знайоме ім’я Ніна Василівна Калашнікова. Зі студентської аудиторії привело її у Стару Гуту життя. Була завідуючою дитсадка «Сонечко», працювала у школі, а зараз вона – староста нашого села. Задумала чи пообіцяла – зробить. Це принцип її життя… (Михайло Шевцов)
   *… Я люблю рідний край. Саме тут живуть люди, які завзяті до пісні та праці. Проте, найголовніше, я люблю цю землю за те, що вона моя…(Катерина Калашнік)
   *… Є в нашій Старій Гуті люди, які не байдужі до чужої біди: доброзичливі, уважні, готові завжди прийти на допомогу. Це Олександр Дмитренко і Юрій Матрос, які зі шкільної парти майже завжди поруч. Веселі, дотепні вони люблять працю і цінують пісню… (Діана Трофимець)
   Це далеко не все, про що розповідали учасники конкурсу у своїх творчих роботах. Тому сьогодні ми пропонуємо читачам деякі поетичні їх наробки, а в подальших номерах познайомимо і з прозовими. Зараз же настав час повідомити про підсумки. А вони такі: Олексій Кармазін – І місце (8-Б клас, школа №1), Олена Корнющенкова – І місце (8-А клас, школа №2), Софія Пономаренко – ІІ місце (5-А клас, школа №1), Марина Гаркавенко – ІІ місце (7-А клас, школа №1), Софія Ворона – ІІ місце (9-Б клас, школа №2), Дарина Шкарина – ІІ місце (7-Б клас, школа №2), Михайло Шевцов – ІІ місце (9 клас, школа с. Стара Гута), Діана Трофимець – ІІ місце (9 клас, школа с. Стара Гута), Валерія Гай-денко – ІІІ місце (7-А клас, школа №1), Сергій Мішкін – ІІІ місце (7-Б клас, школа №1), Настя Мартинова – ІІІ місце (4-А клас, школа №1), Милана Циганкова – ІІІ місце (7-Б клас, школа №2), Катерина Мітрохина – ІІІ місце (11-А клас), Катерина Калашнік – ІІІ місце (8-А клас, школа №2). Отримала Диплом учасниці і Яна Високос (6-А клас, школа №2).
   Кожний з переможців і учасників отримав з рук Олександра Григоровича Гена відповідний Диплом, грошову премію, книжки місцевих авторів і подарунок від святого Миколая. Бо саме напередодні цього свята у кожній з вище названих шкіл і відбулася зустріч з організаторами літературного конкурсу. Отримала Подяку також педагог зі Старої Гути Ніоніла Михайлівна Дорошенко, котра організувала учнів школи до участі у цьому творчому заході.
   Вітаємо переможців і сподіваємось на те, що в наступному році і число учасників, і число переможців буде ще більшим. Тому що творчість –  це такий процес, при якому людина створює щось унікальне та оригінальне. А відповідні творчі здібності допомагають їй знайти новий підхід до чогось звичайного і повсякденного.

Галина Майорова,
керівник ТК «Часопис»,
член НСЖУ

Моя прабабуся –
людина з великим серцем
(Присвячується
Кармазіній Тетяні Силівні)

У мене була прабабуся,
Я майже не пам’ятаю.
Але мої мама й бабуся
Про неї розповідали.
Її вже нема на світі,
Та світлої пам’яті гівна.
Я нею завжди пишаюсь –
Залишила в серці світло.
Їм’я прабабусі – Тетяна .
Всі Силівною називали.
Сила – ім’я стародавнє,
Так батька прабабці звали.
Багато про неї чув я,
Не мало про неї знаю.
І зараз, у цьому вірші,
Про неї розповідаю.

Прабабцю іще в дитинстві
Сувора доля спіткала:
Голодомор пережила
І геноциду зазнала…
Дивилася гордо в майбутнє
Голодними тими очима.
Тут інша біда спіткала –
Війна на її Батьківщині.
Було їй всього 17.
Була молода, смілива.
Вона ще зовсім дитина,
Вона ще така цнотлива.
Сказала, що їй 18.
Виходить – взяла й збрехала
І в бій за вітчизну з фашистом
Поруч з дорослими стала.
А згадувала прабабуся
З заплаканими очима
Про те, як міста палали,
Про те, як в походи ночами…
Про смерть, про бої криваві
Розповідала чимало,
Про ворога, біль і втому.
Та це її не зламало.
Війна день за днем, проклята.
А хочеться просто жити,
Так хочеться не вмирати,
Кохання своє зустріти.
І радість була, і горе.
Там, на війні, покохала.
Дитинка у неї з’явилась,
Але прожила дуже мало…

Прабабця знов не здається,
Іде по життю сміливо.
Нарешті війна скінчилась,
І щастя стало можливим.
Доля їй посміхнулась –
Донечка народилась.
І життєдайність відчулась.
А далі все закрутилось…
Сім’я, чоловік і діти,
Робота в садку, дитбудинку…
Ну як тут життю не радіти?
У неї сім діток, онуки
І правнуків ціла хата.
Прабабця моя – щаслива,
Прабабця моя – багата.
В С-Буді її добре знали,
Бо серце велике мала.
Завжди говорила правду
І людям допомагала.
Я розповів не багато
Про любу мою прабабусю.
Я буду тебе пам’ятати.
Тобою, рідненька, горджуся.
*  *  *
Живу в Україні,
у дружній родині.
Тут люди сміливі,
 завзяті, відмінні.
Тут небо ясніше,
ніж будь де у світі,
Тут кожну хвилину
всміхаються діти.
Найкраща у світі –
моя Батьківщина.
Тут мати зростила
і доньку, і сина.
Тут люди до пісні
і праці завзяті,
Бо ми – українці,
душею багаті.

І в рідному місті
усе так, як треба:
Пісні і вірші тут
сягають до неба.
І клуб є «Часопис»,
й театр «Асорті».
Навряд чи зустрінеш
таких ще в житті.
Талантами славиться
наша С-Буда:
Про «Зорі поліські»
відомо усюди.
Ансамбль цей народний
співа дуже гарно.
Народ наш живе
на землі цій не марно!

Олексій Кармазін,
учень 8-Б класу,
школа №1

*  *  *
Присвячується першій
учительці Л. І. Шаматульській

У нашому місті
в роботі й на святі
Є люди до пісні
і праці завзяті.
Їх дуже багато,
і всі вони гідні.
Для кожного є
і слова відповідні.
Про вчительку
першу я хочу сказати.
Вона нам у школі
була, наче мати.
Не тільки навчила
читати, писати,
А ще – весь навколишній
світ відчувати.
Нам радість й натхнення 
вона дарувала,
І серце, і душу
свої віддавала.
У кожного вчителька
 перша своя.
Для мене ж найкраща,
звичайно, моя!

Валерія Гайденко,
учениця 7-А класу,
школа №1

*  * *
Жизнь пожарников у нас –
Каждый день и каждый час
Быть на страже и всегда
Там, где в дом пришла беда.
С виду сразу не понятно –
Просто класс они ребята!
Ведь всегда умеют сходу
Обуздать огонь и воду.
Бой с огнём – совсем не шутка,
Каждая важна минутка…
Ведь порой от их работы
Жизнь зависит. От того-то
Труд пожарных важен очень
И почётен, между прочим.
Папа мой пожарный тоже.
Много рассказать он может.
Дисциплина и порядок
В этом деле ходят рядом.
Профилактика, похоже,
По всему нужна здесь тоже.
А недавно (вот бы чаще)
Коллектив пожарной части
В школу нашу приезжал,
Мастер-класс всем показал.
Рассказал. как быть, что делать,
Если вдруг пожар. И смелость
Как умело проявить,
Чтоб его остановить…
Труд пожарных очень важен.
День и ночь они на страже,
Чтобы мы спокойно спали
И трудились, и играли…

Шкарина Дарина,
ученица 7-Б класса,
школа №2



« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь