ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОШИРЕННЯ НЕДОСТОВІРНОЇ ІНФОРМАЦІЇ
Кожна людина має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або у інший спосіб – на свій вибір. Це право гарантоване Конституцією України. При цьому така інформація повинна поширюватися із дотриманням законодавчих норм про її достовірність та не порушувати права інших осіб, не ганьбить їхню гідність, честь чи ділову репутацію. Що таке недостовірна інформація, яка відповідальність за її розповсюдження – розповідає фахівець
Якщо ж особа все ж поширила недостовірну інформацію стосовно інших фізичних чи юридичних осіб – її може бути притягнуто до цивільно-правової відповідальності.
Якщо особа, яка розповсюдила недостовірну інформацію, відмовляються її спростувати, а також компенсувати матеріальну та (або) моральну шкоду, – особа, стосовно якої поширено таку інформацію, має право на захист своїх прав та інтересів шляхом звернення до суду.
Позовна давність стосовно вимог про спростування недостовірної інформації, поміщеної у засобах масової інформації, становить рік, і обчислюється від дня поміщення цих відомостей у ЗМІ або від дня, коли особа довідалася чи могла довідатися про ці відомості.
У деяких випадках до винної особи може бути застосована адміністративна відповідальність за поширювання неправдивих чуток, що можуть викликати паніку серед населення або порушення громадського порядку, що тягне за собою накладення штрафу від десяти (170 гривень) до п’ятнадцяти (255 гривень) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням двадцяти процентів заробітку.
До способів захисту особистого немайнового права, зокрема права на повагу до гідності та честі, права на недоторканість ділової репутації, відносяться, наприклад:
спростування недостовірної інформації;
право на відповідь;
заборона поширення інформації, якою порушуються особисті немайнові права тощо.
