День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу. День пам’яті жертв політичних репресій.
18 травня в Україні відзначають День боротьби за права кримськотатарського народу та вшановують пам'ять жертв геноциду кримських татар з нагоди 81-х роковин трагедії їх масової депортації.
Цього дня ми згадуємо понад 200 000 кримських татар, яких примусово вивезли з Криму в 1944 році. Для багатьох із них заслання обернулося поневірянням, голодом і врешті-решт смертю.
Депортація кримськотатарського населення розпочалася о 3 годині ранку 18 травня 1944 року. Співробітники НКВД, яких до цієї справи було залучено 32 тис, вдиралися в будинки, виділяли на збори від кількох хвилин до півгодини і зганяли людей.
Вже о 8 годині ранку 18 травня 90 тисяч кримських татар було завантажено у 25 товарних потягів.
Протягом 2 днів кримських татар звозили машинами до залізничних станцій Бахчисарая, Джанкоя та Сімферополя, звідки ешелонами відправляли на схід, для перевезення яких було використано 67 ешелонів. Більшість вивезених потрапили до Узбекистану і в сусідні з ним райони Казахстану й Таджикистану. Вони опинилися у так званих спецпоселеннях, які швидше нагадували трудові табори. Депортованих використовували як дешеву робочу силу. За перші три роки після переселення від голоду, виснаження і хвороб померли, за різними оцінками, від 20 до 46% всіх депортованих.
Спецпоселення фактично стали радянськими резерваціями. У них діяв жорсткий режим контролю: обов’язкова реєстрація в спецкомендатурах, сувора заборона залишати межі поселень, постійний нагляд з боку репресивних органів.
Окремо репресій зазнали кримськотатарські солдати та офіцери Червоної армії. Після завершення Другої світової війни майже 9 тисяч із них були депортовані до спецпоселень чи трудових таборів — разом із рештою народу. Майже 6 тисяч кримських татар було ув’язнено до ГУЛАГу безпосередньо під час депортації.
У СРСР трагічну історію депортації кримськотатарського народу замовчували, а мову, культуру корінного народу України забороняли. Таким чином кримських татар позбавили не просто батьківщини, а й власного імені, мови, історії, ідентичності.
Сьогодні наша держава переживає складні часи. На українських територіях, загарбаних окупантом, застосовуються репресії проти українців, кримських татар, усіх, хто вважає Україну своєю Вітчизною. Тому для нас життєво необхідно подолати гібридні загрози з боку росії.
Ми маємо завжди пам’ятати нашу історію та наших співвітчизників: видатних митців та літераторів, активних громадських діячів та просто патріотів України, які постраждали внаслідок жорстоких політичних репресій. Світла їм пам’ять.
У цей знаковий для світової історії день віддаємо шану усім, хто постраждав від дій злочинних режимів СРСР та РФ. Пам’ять робить нас сильнішими, зміцнює нашу самосвідомість і самоідентичність. Продовжуємо боротьбу за справедливість, за свободу кожного незаконно утриманого.
Розділяємо біль кримськотатарського народу і віримо у відновлення історичної справедливості!
Слава Україні!
